Назва дійсно вводить у деяку оману. Репертуар кухні цього ресторану, що відкрився влітку, мережі "Мирова карта" великий і різноманітний, у ньому представлене кулінарне різноманіття різних регіонів Італії. Але не хвилюйтеся: десерти вам тут теж запропонують, однак можливості відмовитися від холодних і гарячих закусок, від пасти, салатів і гарячого теж не позбавлять. Посидіти за трапезою в "Дольче" хоча б один раз дійсно варто. Хоча би для того, щоб нарешті розгадати загадку: "Чому для ресторану було обрана така збиваюча з пантелику назва?"
Не звиклий до тонкощів відвідувач, опинившись у барочному інтер'єрі ресторану, спочатку може почуватися ніяково. І це буде природньою реакцією, адже "Дольче" був задуманий як трапезна класу "люкс". Тому й зустрічає вона своїх гостей помітно й голосно: розкішшю в стилі нео-бароко: шикарні кришталеві канделябри (говорять, завезені безпосередньо з Італії) не можуть не викликати внутрішнього трепету, багата, насичена сіро-червоно-чорна колірна гама інтер'єра зі скромними золотими вкрапленнями вражає (зовсім незалежно від того, як ви ставитеся до ефектів у стилі "кітч"), а крокуючи по біло-чорній шахівниці підлоги до ідеально, з голочки накритих столів, у вас сама собою виникне потреба хоча б на хвилинку затриматися за ними, щоб відчути себе як король на власних іменинах. Закоханим парочкам й інтимним компаніям в "Дольче" надається можливість, не перетворюючись у повних пустельників, усамітнитися за столиками, виконаними у вигляді карети або ж у кабінках-сепаре другого ярусу. Для бізнес-зустрічей і всіляких банкетів в "Дольче" є дві спеціально обладнані під такі оказії зали (також досить оригінальні й затишні, але через відсутність у них вікон - без наявності денного світла).
Щоб по-справжньому познайомитися з репертуаром маестро дольчевської кухні, раджу навідатися сюди, або сильно натщесерце, або парочку разів підряд. Адже деякі з добутків шеф-кухаря заслуговують дійсно особливої уваги. Це, приміром, карпаччо з тунця із соусом "Базилік", карпаччо з лосося із трюфелями або ж класичний "Вітелло тонато", ніжна телятина в соусі з тунця. Смачні й оригінальні також гарячі закуски-антипасти: паста з начинкою із сиру, полента із креветками, усілякі види різотто й великий вибір макаронних страв, з яких навіть самі елементарні (наприклад, паста "Дженовезе") виконані майстерно. Овочевий суп "Мінестроне" подається хоч і дуже мініатюрною порцією, проте красиво оформленим і надзвичайно смачним. Салатне меню спочатку обеззброює: навіть розбещені любителі італійської кухні скажуть, що в цьому руслі фантазія дольчевських кухарів розігралася на славу. Особливо нас розчулив фітнес-варіант салату з пармезаном, спаржею й перепелиними яйцями. Салат як закуску краще замовляти розміром у півпорції, щоб зуміти як слід насолодитися гарячим, без передчасної ситості. З м'ясних блюд запам'яталися "Вітелло з пармською шинкою", з рибних - форель з-під гриля й тунець в ананасно-імбирному соусі. А от лосось, на жаль, не виправдав наших скромних сподівань: порція виявилася маленькою настільки, що змогла б задовольнити хіба що тільки дитячий апетит. Дорада теж трохи "підвела", змусивши засумніватися у своєї "свіжовиловленості".
Проте в цілому якість приготовлених шеф-кухарем блюд виявилася на висоті. Тих, хто залишився злегка голодним повернув до життя десерт - ніжний й оригінально прикрашений фруктовим соусом крем "Панна кота". Правда, відсутність у десертному меню нашого улюбленого італійського крему-мусу "Забайоне", змусило нас небагато посмутніти. Але дівчина-офіціант, вмить уловивши якийсь негаразд, відразу довідалася про причину нашої зневіри, щоб через кілька хвилин повернутися до нас із кухні й передати нам обіцянку шеф-кухаря незабаром увести цей класичний італійський десерт у меню ресторану. Здається, такий дріб'язок, але приємно.
Винна карта "Дольче" креативна й варіативна й пропонує вина Італії, Франції, Нового Світу, а також добутки вітчизняних і грузинських виробників. По київських мірках, у сенсі вина, співвідношення "ціна-якість" витримано непогано. Репертуар італійської винної продукції різноманітний і представлений як шляхетними Brunello de Montalcino й Vino nobile de Montepulciano, так і менш "хитромудрими", проте такими, що анітрохи не розчаровують, винами економ-класу. Навіть відвідувачам із ще більш скромними резервами не доведеться повністю відмовлятися від напоїв Бахуса. Для них може цілком підійти гристе вино одеського виробника, доступне за ціною, яке, до речі, непогано сполучається з легкими італійськими закусками й рибними стравами. Що стосується пропозиції відкритих вин, то отут "Дольче", на жаль, поки ще не вдалося піднятися на відповідний рівень і козирнути перед конкурентами. Надпивши від принесених нам білого - "Піно гріджо" - і червоного - "Вальполічелла" сухих вин, ми не утрималися від того, щоб повернути їх назад: у келихах не виявилося ні букета, ні якогось більш-менш пристойного смаку. Правда, варто віддати належне персоналу: вибачившись перед нами за цей недолік (вино в пляшці стояло, нібито, занадто довго відкритим), з нашою оцінкою вони погодилися, порекомендувавши натомість пляшку відмінного білого італійського вина.
Якщо у вашому улюбленому ресторані вам раптом стало не вистачати теплого й уважного обслуговування, неодмінно завітайте в "Дольче". От на що вже, а на недолік уваги вам тут поскаржитися не доведеться. Від помилок і промахів, звичайно, ніхто не застрахований. Але старання цінується, як правило, вище всього, чи не так? Якщо раптом, відкривши меню, вас охопить приступ нерішучості, не горюйте - чарівні офіціантки вмить влаштують вам екскурс у премудрості італійської кухні, роблячи це з такими невимушеними легкістю й по-підлітковому зворушливим кокетством, що просто диву даєшся. (До речі, за бажанням блюда з меню для вас можуть змінити або варіювати - це теж перевірено). Не заперечую, деяких подібний тон звертання може дратувати, але це вже справа смаку. Особисто нам дольчевські офіціанти - уважні, але не нав'язливі, не без дещиці солодкуватості, але й не без щиросерддя - здалися приємними.
Нарешті в гастрономії нашого міста поступово з'являється професійно навчений персонал, що блискавично реагує на будь-які побажання, який в той же час не вивалює на клієнта відразу масу змішаного зі снобізмом апломбу (як це може відбутися, скажемо, у сусідньому "Ле Гранд кафе").
Ну а тепер про секрет, схований у назві ресторану. Для нас він виявився простим: "Дольче" - це солодкий післясмак, що виникає після вкушання добротно виконаних блюд, прикрашених гідним обслуговуванням.