Євген Клопотенко провів громадське обговорення майбутнього Житнього ринку

“Тут зібралися люди, які вміють і можуть робити щось для відновлення України та Житнього ринку, зокрема. І я певен, що спільними зусиллями ми напрацюємо стратегію, яка ляже в повноцінний проєкт реновації цього простору. Відчуваю в собі силу об’єднати всіх стейкхолдерів навколо цього проєкту та презентувати їх думки владі. А також — шукати ресурси та можливості, щоб реалізувати все почуте”, — зазначає Євген Клопотенко.

Головне побоювання активістів стосувалося того, що реновація “Житнього ринку” може перетворитися в перебудову. А це — пряме знищення вагомої для міста пам’ятки архітектури. Киянам важливо зберегти фасад будівлі, історичне панно “Від варяг у греки” та всі інші деталі Житнього.

“Житній ринок — приклад цінної архітектором та монументального мистецтва, який чомусь досі немає статусу памʼятки. Він був спроєктований українцями для українців, і ми маємо про них розповідати. Я хочу, щоб майбутній проєкт Житного враховував інтереси громади, а сам ринок був відкритий для всіх: від бабусі з яблуками до ресторану високої кухні”, — наголосила представниця ГО "Зберегти Квіти України" Уляна Джурляк.

Крім цього громадськість та містян занепокоїла ситуація з чинним орендарем значної частини Житнього ТОВ “Танджерін”, близьким до Tarantino Family, яке у 2022 році виграла тендер на реставрацію ринку. За словами представників КП “Житній ринок”, орендар не тільки не виконав зобов'язання щодо ремонту, але й не вніс своєчасно орендну плату. Відтак керівництво ринку недоотримало значних ресурсів для забезпечення його функціонування. Наразі міська влада намагається через суд вирішити це питання. “Справа щодо оренди другого поверху Житнього наразі перебуває в суді. Ми намагаємося розірвати договір з минулим орендарем. Адже хочеться, щоб Житній ринок жив, заробляв і процвітав. Для цього є політична воля й план оновлення ринку, який ми будемо реалізовувати в межах чинного законодавства”, — розповів Олексій Курпас, радник заступника міського голови Києва.

Активісти багато говорили про збереження та покращення поточної функції ринку та налагодження контрольованої стихійної торгівлі навколо нього. Важливо, щоб він залишався місцем, де можна придбати якісні продукти, сезонні овочі та фрукти від українських фермерів. Втім, необхідно напрацювати стратегію пошуку активних виробників та продавців, які можуть пропонувати цікаві товари за конкурентними цінами. Наразі, на думку громадськості, асортимент та цінова політика Житнього залишають бажати кращого.

“Житній ринок має бути місцем покупок і місцем, де створюються спогади. Вони складаються з таких деталей, як щира розмова з продавчинею, або подароване дитині яблуко. Також було б добре, аби на ньому були представлені сезонні продукти з різних регіонів України”, — сказала Ольга Закревська, співзасновниця ГО "Подоляночка".

Крім цього, учасники події говорили про те, що ринок має стати простором для спілкування, розвитку та підвищення гастрономічної культури. Відтак, окрім фермерських продуктів тут мають бути кав’ярні, фудкорт, громадський простір, арт-майданчики та ігрові зони для дітей.

“Для мене Житній — це стадіон їжі. Тому тут мають бути зони з доступними продуктами та послугами для всіх цільових аудиторій. Для себе я виділяю їх три. Перша — це жителі Подолу. Вони мають отримати доступ до свіжих продуктів на щодень. Також було б добре створити освітні дитячі зони на ринку, де батьки могли б залишати дітей під час покупок. Друга аудиторія — офісні співробітники, які шукають місця, де можна смачно та цікаво пообідати. Й третя — люди, які приходитимуть на Житній ввечері до барів, на концерти чи фестивалі”, — таку думку озвучив Віталій Селик, співзасновник ініціативи "Сміливі відновлювати".

На зустрічі також йшлося про необхідність перетворення Житнього ринку на інклюзивний та безбар’єрний простір. Зокрема мова йшла і про комфортне перебування на локації людей з інвалідністю, і про фінансову інклюзію.

Директор громадської організації “Група активної реабілітації” Віталій Пчолкін зауважив, що зараз в Україні збільшується кількість людей з інвалідністю й простір ринку мусить бути для них зручним. “На людей з інвалідністю потрібно дивитися не тільки, як на покупця. Це люди, які також можуть працювати на Житньому. Й для них потрібно створити необхідні умови”, — зазначив він.

Також громадські активісти говорили про фінансову інклюзивність. А саме — можливість розраховуватися за покупки зручними діджитальними платіжними системами.

“Я пройшовся деякими локаціями й побачив, що лише трохи більше половини продавців мають можливість розраховувати гостей Apple Pay. Вважаю, що ринку потрібен розвинений діджитал та більше інноваційних технічних рішень”, — прокоментував Валерій Новіков, директор з розвитку комерції Mastercard в Україні.

Усі почуті думки Євген Клопотенко планує перетворити в стратегію розвитку ринку, погодити її з усіма учасниками заходу та презентувати місцевій владі для подальшого обговорення. Наступну подібну зустріч планують провести взимку, щоб продовжити напрацьовувати рішення задля якісних і незворотних змін на “Житньому ринку”.

А вже 7-8 жовтня Клопотенко вдруге збере на Житньому фермерів, крафтових виробників та зірок на гастрономічний pop-up. Івент благодійний - прибуток буде передано на відродження Житнього ринку, а також для благодійного фонду бригади спецпризначення "Азов" на придбання дронів.