Чесно визнаюся, у новий ресторан "Козирної карти" "Казбек" автор цих рядків направлявся без яких би то ні було особливих очікувань. Справа в тім, що всі мої попередні візити в інші грузинські ресторани Києва закінчувалися, м'яко кажучи, розчаруванням.
Кому не відома проста закономірність: якщо не чекаєш від закладу гастрономії чогось особливого, як одне за одним переживаєш у ньому різні приємні несподіванки. У "Казбеці" із мною сталося саме так.
Хоч перше враження від суворих "казбеків" (охоронців?), що зустрічають біля входу до ресторану спершу змусило мене сковтнути ("Чи не занесло нас прямо в лігвище гірських повстанців?"), внутрішнє оздоблення ресторану швидко відвернуло мою увагу, змусивши забути побоювання.
Інтер'єр "Казбеку" витриманий в етнічних мотивах. Килимна оббивка ... стель, джигітські шапки у виді високо висячих над столами бра, білі грузинські грузинські літери, якими по-новаторськи розписані стіни, на чорному тлі, - у "Казбеці" традиції Кавказу прекрасно гармоніюють з віяннями європейської моди. Сучасний дизайн посуду і скла, що чудово вписується в інтер'єр меблі в дусі мінімалізму і витонченої нової класики та, не в останню чергу, вражаюча саму багату уяву неймовірних розмірів холодильна установка для вин прямо за барною стійкою - ну хіба це не дивина для Києва, де енотечна справа до цих пір з розряду екзотики?
Через ці враження хочешь - не хочеш, закриєш очі на деякі нюанси сервісу. Наприклад, коли одне з двох запропонованих у винній карті грузинських білих тобі приносять до столу не охолодженим, а кімнатної температури.
Поспішаю віддати належне персонал "Казбеку" - він вимуштруваний так, як того варто очікувати від закладів подібної цінової категорії. На збурювання з приводу температури вина сомел'є реагує стримано, чемно вичікуючи "вироку" дихаючих невдоволенням нас, після чого запобігливо виконує наші побажання. Вино - "Так вуж й бути!" - не відсилається назад, а розміщається прямо на столі в цеберку з льодом. Після 10 хвилин очікування напій Бахуса нам розливають у келихи разом з льодом, що офіціант доставляє до столу цілковито точно у зазначене нами час.
Смаком охолодженого вина, а також гнучкістю і коректністю обслуговуючого персоналу ми залишаємося здивовані. Причому, дуже навіть приємно...
В іншому проведений у "Казбекові" вечір - час релаксу, невимушеної бесіди та почуттєвих насолод.
Приготовлені майстрами кухні композиції витончено пахкотіють спеціями, не перевантажують їх. А обсяг порцій, мистецьки презентованих на елегантних блюдах, не перетворюється у виклик шлунку: у "Казбеці" все по-європейськи добірно і в міру, до того ж красиво і гармонійно.
Особливо гарні виявилися холодні овочі з начинкою з горіхів та прянощів, а також подавана разом з кукурудзяним коржем (sic!) тепла паста з червоної квасолі (лобіо). Гарячі блюда, наприклад, філе з цапеняти, тушковане з тархуном, а також свиняча вирізка з начинкою із сиру сулугуні та тархуну - теж приємно полоскотали наші смакові рецептори. До речі, замовляючи в "Казбеці" шашлик, Ви може не сумніватися, що пропонований до нього асортимент соусів різноманітний та екзотичний. Так що сміливо пробуйте м'ясо з-під гриля, а супровід до них у черговий раз змусить Вас приємно здивуватися.
Навіть самий вибагливий гість, напевно, не зміг би, напевно, більше знайти в "Казбеці" ще яку-небудь навіть саму маленьку ваду, якби цей гість ні був ... моєю Буркунською Високістю.
Побажавши на гарнір шашлик з овочів на грилі, я попросила приготувати його для мене без використання олії (гриби й овочі з-під гриля, сухенькі зовні й м'якенькі усередині, а не утоплені в літрах масляної рідини - моя велика слабість). На жаль, у той вечір "кухар забув про моє спец-замовлення". Приблизно так пролунало увічливе вибачення чарівної офіціантки: мов, "Ну з ким ні буває?" Слідом за ним - благаючий тон і винуватий погляд з-під напівопущених вій . Ну як отут не простити метру кухні цю дійсно незначну погрішність? Тим більше, що побічної дії надлишок олії в моїх овочах не викликав ніякого. Олія, напевно, потрапилась гарна.
А от мені знову хочеться в "Казбек". Напевно, тому, що знаю: мене там чекає - крім чудового обслуговування й оригінальної кухні - щиросердечна грузинська музика у виконанні талановитої співачки під акомпанемент фортепіано. Причому, і голосність звуку обрана оптимально: вона дозволяє вести будь-які бесіди - від великосвітських до інтимних - не надриваючи при цьому голосових зв'язок.
Упевнена, що приїдь у Київ пан Саакашвілі, "знайдуть" його саме в "Казбеці"...
Тетяна Монтик