Слава Богу, що, незважаючи на більш ніж урбанізовані погляди сучасної людини, тратторії як і раніше залишаються затишним, свійським місцем де смачно і якісно годують середньостатистичного відвідувача, дбайливо і по-домашньому доглядаючи за ним.
У Києві таким теплим і несподівано смачним закладом, який оберігає і зберігає традиції, для мене особисто стала «Trattoria Gustosa». При цьому змушена попередити любителів яскравих візуальних ефектів і помпезно складних інтер'єрів - цей ресторанчик може розчарувати і навіть відштовхнути. З вигляду все більш ніж просто, нічого капіталістичного і старосвітського, все стримано і лаконічно, в деяких моментах навіть більш ніж. Хромовий мінімалізм, панорамне скло, столи а-ля шкільні прямокутні парти без сервірування та кабінетні шкіряні дивани мало надихають гламурно-орієнтовану публіку.
Смачно та недорого поїсти у Києві
Місія тратторії, на щастя, в іншому - привернути до себе людей, які зможуть (у випадку з «Gustosa - які вже змогли) по достоїнству оцінити і щиро полюбити домашні рецепти гідної їжі, технологію і техніку виконання піци і відчуття комфорту. Про регалії шефа і майстерність піццайоли Ви зможете прочитати на офіційному сайті закладу, там же Ви знайдете цікаву інформацію про автентичну «помпейську» дров'яну піч і ексклюзивні продукти, на яких працює заклад. При всій повазі, для простого споживача – це лише ліричний прес-реліз. Як кажуть, поки не побачимо і не спробуємо – не повіримо. За великим рахунком це вірно. Так от, скуштувавши кілька страв з меню, констатую наступне – їжа однозначно заслуговує уваги, тим більше подана на добротному грамотному посуді з доречними логотипами, що не здешевлює ресторанний продукт, а сигналізує про певний досить високий рівень (в хорошому сенсі цього слова) тратторії в цілому .
Далі – більше, цікавіше, приємніше – смак. Це стосується і холодних закусок – оригінального «М'ясного асорті» (115 грн), у складі якого салямі мілано, салямі наполі, панчетта, шинка котто і парма, і салатів - класичного «Цезар» (65 грн) і правильного «Капрезе» (69 грн), та гарячих закусок - «Домашньої лазаньї» (65 грн) і «Різотто Чотири сири» (89 грн) з додаванням горгонзоли, пармезану і моцарелли. Трохи розчарувало присутність вершків в «Спагеті Карбонара» (65 грн), наявність яких в рецептурі скоріше данина вітчизняному менталітету. Зате вкрай порадували піца «Прошутто» (120 грн), «Дьяболо» (78 грн) з салямі, ніжне «Філе телятини гриль» (135 грн) і рідкісне в меню подібних закладів «Тріска під спаржевим соусом» (65 грн).
Перелік десертів досить ординарний, при цьому не пропустіть можливість скуштувати «місцеву» «Панна Котта» (49 грн). Для отримання ТАКОГО кулінарного результату, насправді, потрібні талант, кухарську майстерність і повага до справи, якою займаєшся. Також в тратторії пристойна барна пропозиція. Гарне вино завжди посилює ефект присутності, тим більше в італійському ресторані.
Ціни не дуже кусаються в порівнянні з подібними закладами в центрі Києва, обслуговування стабільно «живеньке», атмосфера по-справжньому приємна. Явних проколів помічено не було. Про знижки і тематичні вечори писати не хочеться, докладно про це Ви знаєте, у кого і де дізнатися. До речі, музичний супровід цілком пристойний.
P.S.
Будь-який заклад, де первинна їжа, завжди в списку гідних. Смачно, трудяться. Не підведіть, удачі і бережися, «Напуле»!
Рекомендовано!
В.Ю.П.
У зв'язку з військовою агресією Мордора проти України інформація сайту тимчасово не оновлюється, просимо вибачення. Слава Україні!
Ресторанна критика
- Київ (1545)
- Вінниця (12)
- Дніпро (147)
- Донецьк (221)
- Житомир (8)
- Запоріжжя (8)
- Івано-Франківськ (34)
- Кременчук (12)
- Кривий Ріг (7)
- Кропивницький (5)
- Луцьк (3)
- Львів (241)
- Маріуполь (4)
- Миколаїв (33)
- Одеса (203)
- Полтава (12)
- Рівне (9)
- Суми (10)
- Тернопіль (9)
- Ужгород (5)
- Харків (308)
- Херсон (10)
- Хмельницький (2)
- Черкаси (17)
- Чернівці (13)
- Чернігів (12)
- Карпати (5)