- Цього року нашому пабу має виповнитися 10 років, і весь цей час ми прагнемо до якості. Ми відслідковуємо роботу наших конкурентів - учимося на чужих помилках. І не тільки відносно пива: ми намагаємося забезпечити нашим гостям високий рівень обслуговування. Ну й, звичайно ж, ми намагаємося надати максимально смачне й різноманітне пиво. Для кожного гостя в нас знайдеться його улюблений сорт: від українського до німецького, європейського, ірландського. Будь-який закордонний гість може, приходячи до нас, насолодитися тим, що він пив у себе вдома. Що важливо - ми не обходимо увагою нашу кухню. До неї входять страви європейські й ірландські. Процес приготування налагодив нам колись кухар з Ірландії, і ми намагаємося максимально дотримуватися його правил і порад. Раз на три місяці ми обов'язково оновляємо меню. Те, що добре продавалося у попередній сезон - залишаємо, погано продаване - заміняємо новими позиціями. Паралельно з основним меню в нас працює спеціальна пропозиція по кухні, найбільш вдалі страви з якої входять потім в основний склад. Можна сказати, що наш успіх має три складові: гарне пиво, смачна кухня і якісне обслуговування.
- Як ви контролюєте обслуговування?
- Прислухаємося до думки «перевірених» постійних клієнтів. Обов'язково враховуємо всі їхні побажання.
- Яка ваша політика відносно чайових?
- Ми не змушуємо відвідувачів давати чайові - усе на розсуд гостя. Якщо клієнт хоче заохотити якісне й швидке обслуговування офіціанта або бармена, він вправі заплатити стільки, скільки вважає за потрібне.
- У більшості пабів нашого міста є загальна «хвороба»: у меню зазначено дуже багато сортів пива, а насправді їх немає...
- Це дуже важливо, щоб пиво, що зазначене в меню, було в наявності. У нас, як і скрізь, трапляються перебої: коли машину, що везе пиво, «гальмують» на границі. На жаль, таке відбувається винятково з вини постачальників, і нам дуже складно на це вплинути. Проте, у нашому пабі такі ситуації бувають дуже рідко.
- У більшості просунутих ресторанів є сомельє - спеціальний працівник, що займається підбором вин до страв. А чи є необхідність у підборі страв до пива?
- Деякі клієнти, які приходять саме за пивом, просять порадити їм до напою яку-небудь страву. Цим у нас займаються офіціанти, оскільки вони добре розбираються в нашій кухні. У пабі не передбачений для цього спеціальний працівник.
- Яких відвідувачів у вас більше - іноземців або місцевих?
- Зараз приблизно порівну.
- Чим відрізняються смаки цих двох категорій відвідувачів?
- Іноземці віддають перевагу українським сортам пива. Приїжджаючи в нашу країну, їм хочеться спробувати те, що виробляється в нас. Українці ж, навпаки, надають перевагу іноземним сортам.
- Наскільки в нашій країні в порівнянні із західними країнами розвинена культура пабів?
- У нас в порівнянні з Західною Європою пабівський рух тільки стартував. Зараз у Києві налічується близько 15 пабів - це дуже мало.
- У яку сторону потрібно розвиватися вітчизняному пабівському руху?
- У першу чергу потрібно пропонувати якісні напої. Зараз відкрилося багато приватних броварень, у яких якість напою залишає бажати кращого. Спостерігається також така картина: смак сьогоднішньої партії один, а смак завтрашньої - зовсім інший.
Інтер'єр пабу повинен бути традиційним: дерев'яна оббивка, картини, декор з пивною тематикою. Перший поверх нашого пабу - точна копія одного з пабів Дубліна, якому вже більше 50 років.
- Які плани на розвиток пабу?
- Чим старіше паб, тим він популярніший. Тому ми намагаємося крім косметичних ремонтів нічого з інтер'єром не робити. Цього року відремонтували на другому поверсі більярдну кімнату. Намалювали там на стіні велику картину, що відображає історію Ірландії в особах.
- Що порадите обов'язково спробувати у вашому пабі?
- Оскільки в нас ірландський паб, я раджу в першу чергу спробувати ірландське пиво. Наприклад, Гінес - темне пиво, відоме в усьому світі. Має оригінальний, неповторний смак. Із закусок найпопулярніша на сьогоднішній день - курячі крильця. Можна замовити як гострі, так і негострі. Деякі наші гості говорять, що ця страва в нас виходить краще за всіх у місті.
Бесіду вела Ніна Ходорівська