Вірменська кухня - одна з найдавніших кухонь в Азії і найстародавніша в Закавказзі. Це підтверджують вчені, археологічні розкопки яких говорять про те, що вірменської кулінарії більш двох тисяч років - і вона зуміла зберегтися до наших часів. При цьому треба врахувати, що вірменський народ до радянських часів знаходився у вкрай несприятливих умовах, був позбавлений своєї державності, єдності території.
Справа в тім, що сформоване в VI в. до н.е. Вірменська держава вже у II в. до н.е. розділилася на західну і східну частини і стала залежною спочатку від рімлян, персів, візантійців, арабів, а з VII в. н.е. на кілька сторіч піддалося чужоземним завоюванням, у тому числі арабському, монгольському, турецькому й іранському. З XVII до початку XIX в. Вірменія була поділена між Туреччиною й Іраном. У цей період господарство Вірменії занепало, але духовна і матеріальна культура не змінилася, не загинула і вірменська кухня. Навпаки, вірмени внесли свій внесок у кухню турків-сельджуків, так що багато істинно вірменськіх страв стали пізніше відомі в Європі через турків як нібито блюда турецької кухні (наприклад, долма).
Більш того, не тільки на території власне Вірменії, але й у численних колоніях, створених в Азії і Європі вірменами, що туди переселилися, тобто далеко на чужині, вірменська кухня, як і інші національні особливості вірменського народу, зберегла свої типові риси.
Традиційність вірменської кулінарії виявляються дуже різновидно - і у використанні стародавньої кухонної техніки, і в технології готування страв, і в складі харчової сировини, і в збереженні смакової гами, і в типі улюблених блюд. Так що ж являють собою історично сформовані традиції вірменської кулінарії?
