- У якому стані знаходиться система доставки обідів в офіс у Києві?
- Така система існує вже близько 10 років. Обсяг цього ринку можна оцінити приблизно в 2 млн. $ на рік. На кінець 2006 року в Києві було більше 30 підприємств, що займаються доставкою їжі. Всіх їх можна поділити на ті, що мають свій ресторан або кафе, наприклад, «Два гуся», «Пузата хата», й ті, які його не мають - «Марія Магдаліна», ПП «Корделія» й ін. Підприємства першої категорії доставляють страви зі свого стандартного меню, що знайомо відвідувачам торговельних точок. Для розкручування послуг доставки звичайно використають сайт або друковану продукцію.
Підприємства другої групи своє меню розробляють спеціально для доставки й доволі часто його змінюють. Основний канал просування послуг - Інтернет, адресні поштові розсилання по офісах. Крім доставки такі компанії займаються ще й великим кейтерингом (будь-яка доставка їжі за межі кухні - це вже кейтеринг, тому доставку обідів можна назвати дрібним кейтерингом). Під великим кейтерингом мається на увазі організація банкетів і фуршетів, для яких середня вартість замовлення - 150-200 грн. на людину, а кількість учасників - від 50 чоловік.
Великий кейтеринг - напрямок набагато більше вигідний, ніж дрібний - доставка обідів. Щоб убезпечити себе від збитковості, підприємству з доставки обідів потрібно мати хоча б одного постійного замовника, що забезпечить стабільний прибуток, замовляючи певну кількість обідів щодня. Але не всім це вдається. Випадки швидкого розорення підприємств, розрахованих тільки на випадкові замовлення, досить часті. Однак деяким спеціалізованим компаніям (без кафе) вже досить багато років, і все це час вони спеціалізуються в основному на доставці недорогих обідів в офіси. Основними їхніми конкурентами є так звані «бабусі», які досить давно узялися готовити ще більш дешеві обіди й розвозити їх по робочих місцях. Перевага підприємств перед надомницями в тім, що вони відповідають за якість продукції, внаслідок чого нею навряд чи можна отруїтися.
У порівнянні з європейськими країнами ринок доставки в нас розвинений дуже слабко. Конкуренція зараз невелика й ринку є куди рости, тому що тенденція частих замовлень їжі в офіс з'явилася тільки недавно, а замовляти їжу додому поки взагалі не прийнято, хоча в усьому світі це дуже популярно.
- Чи становить таке харчування конкуренцію ресторанам? Якщо так, то ресторанам якої цінової категорії?
- Якщо становлять, то в першу чергу ресторанам низької цінової категорії. Тому що середня вартість замовленого обіду - 15-20 грн., тобто приблизно як обід у закладі нижнього цінового сегмента.
Обіди в офіс замовляють, як правило, у тому випадку, коли багато роботи, йти за обідом ніколи, а розчинні супи або бутерброди їсти не хочеться. Або ж начальство вирішило централізовано годувати співробітників в офісі через турботу про них або з метою економії робочого часу. Потенційними замовниками обідів є співробітники офісів, поруч із якими немає закладів харчування низької цінової категорії. Якщо такий заклад знаходиться поруч, зручніше й швидше буде відвідати його, а не чекати доставки їжі. Тобто обсяг доставки їжі ще залишається досить скромним і якщо й становить конкуренцію харчуванню в ресторанах, то поки дуже маленьку.
Якщо ж говорити про компанії, які, маючи своє кафе, організовують службу доставки, то вони не тільки не відтинають у себе клієнтів, а навпаки, завдяки службі доставки розширюють свою клієнтуру за рахунок тих людей, які живуть занадто далеко від закладу, щоб їздити туди харчуватися, але дуже люблять його кухню. Для таких підприємств служба доставки - це розширення бізнесу.
- Наскільки розвинена система доставки їжі в Європі і які відміни між європейською системою й української?
- Набагато більше розвинена. У Києві на 3 млн. чоловік ледве більше 30 компаній займаються доставкою обідів, а це дуже мало. Ситуація склалась так тому, що не прийнято замовляти їжу додому. У Європі половина замовлень по доставці - це замовлення додому. У Франції, приміром, дуже популярна доставка японської кухні: її замовляє майже кожна друга родина. У багатьох європейських країнах взагалі не прийнято готовити вдома. Вважається, що набагато краще замовити їжу додому або піти в найближче кафе. У нас же вважається, що господарка не господарка, якщо не вміє готовити перше-друге-третє. Та й чужу людину можуть побоятися впускати додому, навіть якщо це службовець доставки. Крім того, власноручне готування значно дешевше замовленої їжі. У результаті виходить, що стандартна родина витрачає багато часу на готування їжі.
Однак суспільство не стоїть на місці - кількість компаній, що доставляють їжу, збільшується. За 2006 рік з'явилося 8 нових підприємств.
Я поки не торкалася питання доставки їжі середніх і високої цінових категорій. У багатьох елітних ресторанах є така послуга. Нею користуються в тому випадку, коли хтось дуже любить кухню ресторану, але не завжди може до нього добратися, або якщо ресторан надає дієтичне харчування. Така послуга - дуже маленький сегмент ринку, нею користується VIP-клієнтура.
- Які перспективи розвитку в Києві цієї інфраструктури?
- Оскільки місто росте, людей й офісів стає усе більше, то перспектива дуже непогана. Особливо перспектива розвитку практично не існуючої поки доставки додому. Я думаю, вона все-таки буде розвиватися, тому що закономірний шлях розвитку будь-якого суспільства - зменшення витрат часу й сил на фізичну працю. Зараз городяни, щоб поїсти, не орють поле, не будують своїми руками будинок - для цього є спеціально навчені люди. Вони працюють, щоб інші не витрачали часу на цю працю й устигали займатися своєю справою. І ситуація, коли жінка, проробивши з ранку до вечора, приходить додому й не стоїть годинниками за плитою, уважається цілком нормальної в такому суспільстві. Як показало розвиток європейської цивілізації, суспільство рано або пізно приходить до такого стану. А оскільки доходи ростуть й усе більше родин можуть собі дозволити регулярно відвідувати закладу харчування, ринок буде розвиватися. Але оскільки вдосконалювання суспільства відбувається дуже повільно, ринок буде розширюватися максимум на 4-5% у рік. В основному це буде відбуватися за рахунок уже існуючих фаст-фудів, які поки що не мають служби доставки. Таке розширення бізнесу дуже вигідно, адже вже є цехи, персонал, транспорт, на якому поставляються продукти - ні на що не потрібно витрачатися, крім невеликої рекламної кампанії. Та й конкуренти вже організували в себе таку послугу.
Вже сьогодні вигідною і перспективною є доставка піци (як в офіс, так і додому). По-перше, тому, що цей продукт дуже популярний, а по-друге, тому, що в домашніх умовах її майже ніхто не вміє готувати. Незважаючи на це, не всі піцерії надають послугу доставки. Хтось пробував, але через якусь помилку в менеджменті не вийшло, комусь просто лінь. У результаті у святкові дні, а також по п'ятницях піцу замовити дуже важко, а чекати - дуже довго. Тобто попит перевищує пропозицію.
На даний момент більшість офісних працівників продовжує харчуватися бутербродами, тому що в більшості компаній постійна доставка їжі не налагоджена.
Бесіду вела Ніна Ходорівська
